Інтелектуал, письменник, бібліограф (до дня народження Бориса Дмитровича Грінченка)

9 грудня виповнюється 237 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка. Усі ми знаємо його як відомого письменника, публіциста, літературознавця, громадського діяча, педагога, укладача чотиритомного тлумачного "Словаря української мови" – людину енциклопедичних знань.

Та, напевно, мало кому відомо, що Борис Дмитрович був ще й бібліографом. І він зробив значний внесок в українську бібліографію. На сторінках «Земского сборника Черниговской губернии» учений популяризував українські книжки; укладав допоміжні покажчики до газети «Черниговские губернские ведомости» у 1860-му і 1861 р.; співпрацював із бібліографічними відділами галицьких журналів «Зоря», «Літературно-науковий вістник» та іншими, подаючи до них критико-бібліографічні відомості під назвами «Новості української літератури» та «Нові українські книжки»; публікував зведені праці з поточної бібліографії. Таким чином, засобами бібліографії Б. Грінченко сприяв об’єднанню українських земель – Наддніпрянщини і Галичини.

Борис Грінченко уклав «Каталог книг учительської бібліотеки» (1888); покажчик книг і статей з історії української літератури з власної бібліотеки (1889, залишився в рукопису). Був автором перших ґрунтовних бібліографічних покажчиків з українського фольклору. Зокрема, в основу його покажчика «Литература украинского фольклора, 1777-1900» (1901) покладено бібліографічні матеріали, що містилися у трьох томах «Этнографических материалов, собранных в Черниговской и соседних с ней губерниях».

Значний бібліографічний матеріал містять наукові і науково-популярні праці Б. Грінченка. Працював він і в галузі персональної бібліографії,  уклавши бібліографічний покажчик творів письменника, фольклориста і публіциста Т. Зіньківського (1861-1891).

Значну частину рукописної спадщини вченого становлять матеріали до бібліографічних покажчиків, зокрема «Література дум кобзарських», «Матеріали до літературного словника» (подано бібліографічні відомості про українських письменників), а також бібліографічний список власних творів, їх перекладів російською, німецькою і чеською мовами, наукових праць.

Борис Грінченко був по-справжньому титанічною постаттю, яка прагнула зробити значно більше, ніж це спроможна людина за своє життя. Численними реальними справами він віддав усього себе суспільній справі, національній культурній та просвітительській місії.

У цей день згадаймо його добрим словом, подумки скажемо слова вдячності за весь його безцінний труд.